Заробити...на логістиці

"Заробити...на логістиці"

Стаття взята з газети "Агромаркет" http://www.agrotimes.net/journals/article/zarobit-na-logistici

13.04.2017

Під час перевезення зерна в порт у пригоді стануть послуги мобільної залізничної перевалки. Економічний ефект для партії в 5000 т становитиме щонайменше 15 тис. доларів.

Технологію мобільної залізничної перевалки справедливо вважають сучасним Сross-docking зернової логістики. А мобільні бригади бункерів-перевантажувачів у парі з власним автопарком і вагонами-зерновозами, дедалі частіше сільгоспвиробники бачать на шляху до елеваторів і морських портів.

Елеватори, які ще вчора абсолютно не сприймали мобільну залізничну перевалку як явище, з її появою відчули, що конкурувати стає дедалі важче. Ще б пак! Бункери-перевантажувачі не такі витратні. До того ж вони мобільні — можуть прибути в потрібне місце у потрібний час — і це теж конкурентна перевага. Запровадивши власний проект мобільної перевалки зерна, компанія Agricom Group суттєво здешевила логістичну складову. І тепер сільгоспвиробники не лише готові поділитися своїм досвідом, а й запрошують партнерів і колег до співпраці.

З високого старту

Кластери нашої компанії географічно віддалені від портів. Елеватор на Слобожанщині через події 2014 року був відрізаний від залізниці: з одного боку гілки — РФ, а з другого — ОРДЛО. Такі обставини змусили пришвидшитися й діяти методом проб і помилок.

На старті виникало багато питань і позаштатних ситуацій. Чого гріха таїти, було всяке: і простої машин, і проблеми з їх подачею, і поламки в дорозі, і істерики водіїв, і безвідповідальність деяких працівників залізниці, і пробудження зерна. Довелося боротися з негодою, шукати місця для маневру та власноруч виймати каміння з бункера-перевантажувача (яке потрапило туди зі складів наших партнерів — уже колишніх). Утім, цей шлях ми повинні були пройти, аби навчитися протистояти цьому, запобігати проблемам до їх виникнення, створюючи правильні умови для роботи. Навіть саму конструкцію бункера-перевантажувача (традиційно це приймальний бункер, обсягом близько 10 кубометрів, три горизонтальних шнеки з дозувальним шибером і вертикальний шнек) довелося трохи доопрацювати й модернізувати.

Як це працює

Поруч із залізничною гілкою на станції (або біля загальної колії) зерноперевантажувач налаштовують у робочий стан, подають і підкочують вагони. Вантажівка-самоскид висипає певну кількість зерна в бункернакопичувач, трактор із валом відбору потужності приводить шнек в дію, зерно піднімається на висоту вагона-зерновоза. Швидкість завантаження досить висока — завдяки роздвоєнню підіймального шнека й еластичній гофротрубі вагон наповнюють одразу через два люки. Що менше залишається сировини в зерноперевантажувачі, то вище піднімається причіп самоскида, вивантажуючи зерно, яке залишилося. З мобільною залізничною перевалкою зазвичай здатна впоратися команда, до складу якої входять робочий, контролер на вагоні, підбирач на землі, тракторист-машиніст для транспортування вагонів та/або переміщення бункера вздовж колій і керівник мобільної групи. Звісно, слід подбати й про зовнішній контроль за роботою бригади.

Теоретично техніка здатна перевантажувати зерно зі швидкістю до 200 т/год за умови безперервної його подачі. Та, як показує практика, часу на це потрібно набагато більше. За годину завантажується один вагон-зерновоз (65–70 т) — з урахуванням буксирування вагона до місця завантаження, завантаження з очікуванням вивантаження зерна з автомобіля в бункер і маневрових переміщень. А втім, найскладніше й, напевне, найважливіше завдання у цьому процесі — організувати й забезпечити збалансовану роботу всіх ланок у ланцюзі «СКЛАД — АВТО — ВАГОНИ — ЗАЛІЗНИЧНА ПЕРЕВАЛКА — ЗАЛІЗНИЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ», а також належний обмін інформацією, контроль і моніторинг.

Гарантований мінус

Середня вартість послуг середньостатистичного елеватора на той час, коли компанія вводила в експлуатацію мобільну залізничну перевалку, в Agricom Group становила десь близько 200 грн/т (приймання — до 20 грн/т, відвантаження — до 120, зберігання — близько 2 грн/т/добу).

Мене, як керівника напряму логістики, завжди цікавило питання: чому приймання набагато дешевше, ніж відвантаження. До речі, на деяких елеваторах за приймання взагалі грошей не беруть. Мовляв, головне — везіть зерно, розберемося потім. А вже згодом, коли відвантажують зерно з елеватора, виявляється, що за зберігання візьмуть до 2 грн/т/добу. Сума на перший погляд невелика. Інше питання: скільки доведеться чекати, доки залізниця та її щедрі на обіцянки експедитори в розпал сезону зможуть надати потрібну кількість вагонів? На деяких елеваторах система тарифікації послуг взагалі нагадує тарифні плани мобільних операторів: начебто недорого, проте нічого достеменно не зрозуміло, а в кінці місяця на балансі «мінус». Так і на момент відвантаження зерна сторонньому елеватору — рахунки за послуги дуже часто перевищують очікування поклажодавців і, що найголовніше, оплату зазвичай вимагають наперед. А хто не встиг — той запізнився. І передусім відвантажують продукцію «стратегічно важливішого клієнта».

Припустимо, що в середньому (за інших ідеальних рівних умов) для накопичення партії на відвантаження середня тривалість зберігання становитиме 10 діб (це 15–20 грн/т). Додайте до цього ще не відчутні відразу «дрібниці», на кшталт зважування вагона, подвійного тарифу за роботу елеватора у вихідні та святкові дні (коли, до слова, найвищі шанси отримати дефіцитні вагони). Ще близько 1% так званих втрат, які начебто були на елеваторі — це природне зменшення й механічні втрати. Тож за розрахункової вартості зерна 150 дол./т й планового обсягу партії пшениці на експорт 5000 т, отримуємо ще додатково 35–40 грн/т у витратній частині. Отже, загалом: 20 + 120 + 20 + 40 = 200 грн/т, або ж 8 дол./т — це гарантований мінус із кишені аграрія, до того ж без урахування вартості сушіння й доробки зерна на сторонніх елеваторах під час приймання.

Крім того, ніхто не убезпечений від того, що з елеватора відвантажать зерно потрібної якості (навіть якщо цей елеватор визначив якість і вологість у рамках експортного контракту). Тож цілком імовірно, що в порту знову доведеться витрачати гроші на сушіння й доробку. Ба більше! Через невідповідність якісних показників продукцію взагалі можуть не прийняти. А тим часом корабель чекає на завантаження, за порушення термінів постачання в контракті передбачено штрафні санкції. Вартість логістики виростає в геометричній прогресії…

Гарантований плюс

Отже, зупинимося на цифрі 200 грн/т. Її більш ніж достатньо, тим паче, що нині тарифи кардинально не змінилися (принаймні точно не знизилися). Послуги мобільної залізничної перевалки дозволяють щонайменше вдвічі зменшити вартість логістики в порт і заощадити від 3 до 5 дол. на тонні зерна.

Таким чином, для партії в 5000 т економічний ефект становитиме від 15 000 до 25 000 дол. А вигідно це чи ні — вирішуйте самі. Компанії Agricom Group ця технологія дозволила заощадити понад 250 000 дол., і, що не менш важливо, ми виконали свої зобов’язання по експортних контрактах і доставили зерно в порти з усіх наших підприємств і кластерів у самий розпал сезону — в період гострого дефіциту рухомого складу.

Наш досвід свідчить, що за дотримання певних умов (насправді, дріб’язкових з погляду реалізації, проте важливих) технологія мобільної залізничної перевалки за допомогою бункера-перевантажувача може стати у пригоді, здешевивши доставку зерна в порт.

Підсумуємо умови:

• правильна (бажано бездоганна) організація логістичного ланцюжка «склад — авто — подача вагонів — залізнична перевалка — залізнична доставка»;

• виділення потрібних ресурсів і правильний фокус уваги;

• високий рівень підготовки, кваліфікації та мотивації технічного персоналу;

• наявність повного комплекту спецтехніки й обладнання;

• якісна комунікація й автоматизація;

• забезпечення контролю й безпеки.

Є такий вираз: «Хто платить — той замовляє музику», але в агрологістиці, напевне, є якесь відхилення від цієї парадигми. Насправді платить начебто покупець… але в порту. А витрати на логістику продукції, нехай скільки це коштує, лягають на плечі сільгоспвиробника. Досвід Agricom Group у рамках діяльності агрологістичного центру та мобільної залізничної перевалки на практиці довів таку тезу: «Заощадив, а отже, заробив». Оптимізація витрат за статтею логістики — можливість суттєво збільшити власний заробіток.

Олександр Смокотнін,

керівник департаменту логістики Agricom Group

газета "АгроМаркет", квітень 2017 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті "АгроМаркет" та інтернет-сторінці газети за адресою http://www.agrotimes.net/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права".}